Тучинський ліцей

Методичні рекомендації

вихователям груп продовженого дня

«Групи продовженого дня за своєю ідеєю - дуже цінна форма виховання. Саме тут створюються сприятливі умови для того постійного духовного спілкування вихователя і дітей, без якого немислиме виховання емоційної культури» – говорив В.О. Сухомлинський.

Група продовженого дня забезпечує, враховуючи вікові особливості, розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток вихованців, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості все бічного виявлення і розвитку індивідуальних, здібностей, запитів та інтересів дітей.

Групи продовженого дня можуть комплектуватися з учнів одного класу, двох, кількох. Зарахування дітей до групи продовженого дня проводиться за наказом директора загальноосвітнього навчального закладу на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють. Наповнюваність такої групи не повинна перевищувати 30 осіб.

Режим дня в групах продовженого дня розробляється у відповідності до "Державних санітарних правил і норм утримання, устаткування загально-освітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу", розглядається радою навчального закладу і затверджується наказом директора.

Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.

Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності. При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:

• відповідність режиму віковим особливостям школярів;
• педагогічне забезпечення чергування режимних моментів;
• раціональний розподіл часу на навчання, харчування, відпочинок, позакласні і позашкільні заходи, в тому числі максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;
• чітку організацію роботи дитячого колективу, єдність вимог до дітей і контроль за їх діяльністю.

Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови (черговість проведення годин дозвілля і прогулянок на території школи, час роботи загально-шкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи про­довженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.

Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:

1) організацію:

• прогулянки тривалістю не менш як одна година 30 хвилин (для учнів 1-4 класів);
• харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
• суспільно-корисної праці;
• денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менш як одна година 30 хвилин;

2) виконання домашніх завдань для учнів другого класу тривалістю 45 хвилин, третього класу - одна година 10 хвилин, четвертого класу - одна година 30 хвилин, п'ятого - шостого класів - дві години 30 хвилин, для учнів сьомого класу - три години;

3) проведення:

• спортивно-оздоровчих занять для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин, другого - четвертого класів - 40 хвилин, для учнів п'ятого - сьомого класів - 45 хвилин;
• занять у гуртках, секціях, екскурсій.

Для того, щоб піклуватися про здоров'я і фі­зичну досконалість учнів загаль­ноосвітньої школи, необхідно привести спосіб життя дітей відповідно до закономірностей їх зростання і розвитку; розробити ефективні за­соби впливу на їх організм; запровадити раціо­нальний режим праці й відпочинку, систему харчування тощо.

Компоненти програми здоров'язбереження школяра:

• дотримання режиму дня:
• раціональне харчування;
• оптимальна рухова активність;
• дотримання санітарно-гігієпічних норм;
• надання знань про суть здоров'я людини, про чинники, що його зміцнюють або по­слабляють;
• профілактика захворювань, загартування;
• запобігання шкідливих звичок (або відмови від них) й утворення довільних та недовільних звичок здорового способу життя;
• поліпшення психоемоційної стабільності.

Помилки у режимі дня:

• нестача сну;
• несвоєчасний прийом їжі;
• недостатнє перебування на свіжому повітрі;
• навчальні перевантаження.

Однією з важливих форм фізичного виховання в режимі навчального дня є «година здоров'я», що проводять щодня (тривалістю 45-60 хв). Її завдання полягає в тому, щоб привчати дітей раціонально чергувати розумову та фізичну ді­яльність, правильно будувати режим навчального дня, збільшити рухову діяльність дітей, зміцни­ти їх здоров'я та підвищити фізичну підготовле­ність.

Змістом години здоров'я в групах продовжено­го дня є рухливі спортивні ігри, вправи шкільної програми, естафети, конкурси, прогулянки, ко­роткочасні походи тощо.

А тому організацію години здоров'я необхід­но поєднувати з іншими формами фізичного ви­ховання в режимі навчального дня - ранковою гігієнічною гімнастикою, уроками фізкультури, фізкультпаузами, фізкультхвилинками, рухли­вими перервами, а також – з харчуванням і від­починком.

ЗНЗ І СТУПЕНЯ (1-4-ті КЛАСИ)

Види заходів і змагань:

1. «День здоров'я і фізичної культури» – один раз на семестр.

2. «Козацькі забави» – один раз на семестр,

3. Змагання з міні-футболу – І семестр.

4. Лижні перегони (за наявності умов) – II се­местр.

5. Змагання з плавання (за наявності умов) – II семестр.

Заходи режиму дня:

1. Урок з фізичної культури – за розкладом.

2. Фізкультхвилинки під час навчального проце­су – постійно.

3. Фізкультпаузи в групах продовженого дня (ГПД) – постійно.

4. «Години фізичної культури» в ГПД – що­денно.

5. Заняття з учнями, які за станом здоров'я на­лежать до спеціальної медичної групи,— за розкладом.

У групах продовженого дня потрібно привча­ти дітей чергувати розумову і фізичну діяльність, раціонально будувати режим життя, суворо дотри­мувати гігієнічних вимог, зміцнювати здоров'я, поліпшувати свій фізичний стан, готуватися до майбутнього дорослого життя.

Години здоров'я проводять на свіжому по­вітрі (шкільний майданчик, парк, стадіон). За несприятливих погодних умов вправи та ігри слід проводити в приміщенні школи. Школярі займаються фізичними вправами та іграми під час годин здоров'я у спортивному одязі та взут­ті, а в прохолодну погоду слід надягати головні убори, куртки, рукавиці, відповідне тепле спор­тивне взуття.

Організовувати спортивну годину потрібно в тісному взаємозв'язку з іншими формами за­нять. Розміщувати їх в режимі шкільного дня необхідно з урахуванням часу проведення годи­ни здоров'я, прогулянок, а також прийому їжі та відпочинку.

Фізичні вправи та ігри під час години здоров'я проводять вихователь групи продовженого дня, ін­структори (наприклад, учні старших класів).

Місця проведення годин здоров'я мають відпо­відати санітарно-гігієнічним вимогам, техніці без­пеки, вимогам, що ставлять до занять фізичною культурою.

Проводячи години здоров'я, необхідно звер­нути увагу на те, що молодшим школярам подо­баються прості змагання, що можуть відбуватися у формі завдань: хто швидше пробіжить 25-30 м, хто далі стрибне, хто влучить у ціль тощо.

Важливо під час занять зі школярами в гру­пах продовженого дня проводити різні атракціо­ни, розваги, конкурси, що необхідно проводити в урочистій обстановці. Од­разу чи після завершення підбивають підсумки. Групи-переможниці нагороджують грамотами, пам'ятними подарунками. Ці змагання цікаві та­кож і тим, що до їх програми час від часу вклю­чають нові ігри, естафети, конкурси, що сприяють здоров'ю учнів, підвищенню їх розумової та фізич­ної працездатності.

Загальна тривалість повного режиму роботи групи продовженого дня складає шість годин, а тривалість кожної частини залежить від віку дітей. Рухова активність молодших школярів повинна займати близько половини всієї тривалості продовженого дня. Їй присвячується спортивна година, прогулянки (у першому класі їх повинно бути дві, тривалістю не менше 1,5-2 години), фізкультхвилинки й паузи під час проведення самопідготовки, ігри на свіжому повітрі.

Зміст спортивної години, зокрема рухливі ігри та естафети, спортивні розваги згідно з навчаль­ною програмою з фізичної культури для 1-4-х кл., доповнює її.

Структура спортивної години:

I частина — підготовча (10-15 хв):

• шикування дітей;
• ходьба та повільний біг майданчиком у колоні поодинці;
• загальнорозвивальні вправи під час ходьби, в колі або грі.

II частина — основна (30-40 хв):

• рухливі ігри;
• естафети;
• спортивні розваги а парах, невеликих групах.

III частина — завершальна (5-7 хв):

• загальне шикування школярів;
• спокійна ходьба майданчиком;
• кілька вправ на увагу.

Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.

Правила внутрішнього розпорядку складають на основі загально-педагогічних вимог до організації і проведення навчально-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.

Організація навчально-виховного процесу

Організовуючи заняття самопідготовки, слід враховувати, що відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України "Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи" за №1/9-468 від 28.12.2001 року домашні завдання учням першого класу не задаються. Тому заняття самопідготовки в першому класі замінюються заняттями розвивального характеру, плануючи які вихователі повинні забезпечити дидактичними іграми, кросвордами ребусами, цікавими завданнями, що сприяють розвитку пізнавальних здібностей першокласників. Також необхідно враховувати дані досліджень гігієністів та фізіологів, які свідчать про те, що перший максимальний рівень фізіологічних показників працездатності припадає на ранкові години (з 8.00 до 11.00). До 14.00 відзначається зниження працездатності. Вдруге протягом дня працездатність підвищується з 15.00 до 17.00, після чого відбувається інтенсивний спад, гальмування в нервових клітинах головного мозку. Знаючи це, варто спланувати в цей час заняття самопідготовки для учнів 2-4 класів, які вимагають від дітей зосередженості, самостійності, відповідальності.
Слід дотримуватися норм, відведених на виконання домашніх завдань.

Разом з тим він зобов'язаний з глибоким знанням справи та специфічних особливостей цього виду навчальної праці надавати конкретну індивідуальну допомогу тим школярам, які її потребують. Вихователеві слід пам'ятати, що вона повинна бути завжди своєчасною, оскільки занадто рання допомога демобілізує учня, розслабляє його волю, а запізніла призводить до зайвої витрати часу, зменшує інтерес до виконання роботи. Форми індивідуальної допомоги можуть бути найрізноманітнішими. Це - запропоновані учням пам'ятки, алгоритми, схеми-опори, вказівки, підказки тощо. Головне: така допомога повинна підводити школярів до розуміння програмового матеріалу, розширювати можливості виявлення самостійності міркувань, творчої ініціативи, активності.

Для учнів, яким потрібна допомога під час роботи, вихователем можуть бути створені групи консультантів з двох-трьох учнів, які добре знають даний матеріал. При цьому роль вихователя повинна залишатися організуючою і спрямовуючою.

Наявність словників і довідників на партах під час самопідготовки привчає учнів до самостійного їх використання. Така організація самопідготовки сприяє формуванню в молодших школярів навичок самостійності.

Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результати своєї роботи. Самоконтроль передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов'язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності. Вихователь повинен поступово знайомити учнів з різними прийомами самоконтролю виконаної роботи. Виконання письмових домашніх робіт обов'язково перевіряється вихователем, але здійснюється словесне оцінювання виконаної учнем роботи.

У всіх заходах другої половини дня вихователь є організатором діяльності учнів та їхнім старшим другом. Зацікавленість педагога тим, чим зайняті ви­хованці, доброзичливе ставлення до них – усе це створює теплий мікроклімат, сприяє розвитку ак­тивності, ініціативи, самостійності. Малюк, який прийшов до сучасної школи, повинен уміти само­стійно мислити, працювати, творчо розмірковува­ти, висловлюватися.

Ці завдання повною мірою розв'язуються під час проведення ігор на розвивальних заняттях в групі продовженого дня. Навчальні ігри мобі­лізують пам'ять, збагачують уяву, викликають активний інтерес до предмета, що, у свою чергу, сприяє міцності запам'ятовування матеріалу. Під час ігор діти вчаться витримки, відповідально­сті перед колективом, гартують волю, чесність.

Дидактичні ігри, що використовують на розвивальних заняттях, виконують різні функції: акти­візують інтерес та увагу дітей; розвивають пізна­вальні здібності, кмітливість, уяву; закріплюють знання, уміння і навички; тренують сенсорні вмін­ня, навички тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення індиві­дуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

Зображувальна діяльність дітей у групі про­довженого дня містить такі види ігрових занять: ручна праця, малювання, графічні диктанти (або малювання графічних фігур). Важливим елементом режиму групи продовженого дня є проведення занять за інтересами. Організація таких занять передбачає роботу учнів (за вибором) у артстудії, гуртку "Умілі руки", танцювальному чи хоровому колективах, ляльковому театрі тощо.

Тематику виховних годин слід планувати в найрізноманітніших формах, що передбачають активну участь самих учнів (вікторини, брейн-ринги, конкурси, фестивалі, зустрічі з цікавими людьми, інтерв'ю). Діти повинні активно брати участь не тільки в самому заході, але й в його підготовці.

Ефективним є проведення інтегрованих виховних заходів (свято-прогулянка, вікторина-прогулянка, конкурс-прогулянка тощо). Доцільно організована діяльність молодших школярів у групі продовженого дня сприятиме гармонійному поєднанню навчання й виховання, організації позанавчальної діяльності та дозвілля відповідно до інтересів і побажань кожної дитини.